У сучасному світі, де інформаційні потоки неймовірно насичені, успішним стає той, хто швидко знаходить необхідне, відсіюючи непотрібне. Тому завдання вчителя – не лише ефективно застосовувати це вміння самому, але й навчити йому учнів. Це називається інформаційна компетентність.

Ті діти, які нею володіють, відчувають себе шукачами знань – вони не губляться у фактах, вчаться знаходити та оцінювати інформацію, необхідну для вирішення завдань, можуть якісно працювати з різними її формами, застосовувати свої знання на практиці.

Формування інформаційної компетентності передбачає розвиток універсальних навичок мислення: аналізу, спостереження, логічного міркування, уміння робити висновки.

Проте завадити тут може інформаційний шум. Що це? Кожен стикався з величезною кількістю непотрібних даних, що надходить до нас. Проблема полягає в тому, що сьогодні, коли інформація сама знаходить користувача, а не навпаки, вона втрачає свою цінність. Різноманітність світоглядів дивує, проте пошук достовірного джерела інформації стає швидше справою власного вибору. Також прикро, що інформація поширюється без перевірки відомостей та без уточнення даних. Це стає причиною розповсюдження хибних тверджень та недостовірних фактів.

• шум безперервно забезпечується не лише рекламою, телебаченням, інтернет-технологіями та банерами. Не оминула ця проблема й сферу навчання. Навіть корисна та достовірна інформація, яка не потрібна у конкретну мить, стає інформаційним шумом. А неперевіреного матеріалу й взагалі дуже багато, тож швидкий вибір найкращих методик та форм викладання – виклик для вчителя, який бажає зробити освітній процес зрозумілим і доступним.

Приглушуємо інформаційний шум сучасності

Подолати інформаційне перевантаження допоможуть декілька прийомів, використання яких дозволить учителеві максимально ефективно викласти матеріал:

1. Розставте пріоритети та сконцентруйтеся на найважливіших задачах. Якщо виключити багатозадачність, ви зможете зосередитися тільки на необхідному, визначаючи серед власних завдань головні та другорядні.
2. Охопити все – неможливо. Обирайте лише ту інформацію, яка актуальна, зручно подана та походить із достовірних джерел.
3. Знання краще засвоюються учнем тоді, коли подаються мовою його «відчуття навколишнього світу», оскільки «іншомовні» потоки інформації мозок намагатиметься оминати. Отже, намагайтеся побудувати заняття таким чином, щоб діти з різними провідними каналами сприйняття інформації могли її отримати у зручному вигляді.
4. Одним з дієвих прийомів, які допомагають охопити велику кількість матеріалу, є створення приміток різними кольорами:
   «+» – нова інформація, зрозуміло;
   «!» – треба запам’ятати;
   «??» – незрозуміло, потрібно прояснити.

Ключовий показник інформаційної компетентності – це вибірковість сприйняття інформації. Мозок не може сприйняти занадто великі обсяги відомостей, тому дітям змалку потрібно навчитися фільтрувати почуте чи побачене. Це вміння згодом допоможе вирішити, що треба запам'ятати, а що можна у будь-який момент відшукати у відповідних джерелах.

Приборкуємо вибіркове сприйняття інформації

Чому сучасні учні легко губляться у просторі знань? На шляху до обізнаності їх зупиняє низка чинників:

1. Відсутність уміння працювати з текстами великого обсягу. Дослухати або дочитати великий за обсягом матеріал вдається не кожному. Розв'язати проблему допоможе поділ інформації на декілька фрагментів.

2. Необхідність докладати зусилля та робити власні висновки, якщо зображення відсутні, а доводиться засвоювати матеріал, що містить діаграми чи таблиці. Світ сьогодення – більш правопівкульний, образний. Отже, він вимагає певної мультимедійності, добору відеоматеріалу, супутніх малюнків, незвичних підходів до наведення цифр та фактів.

3. Внутрішні причини. Емоційне несприйняття заздалегідь викреслює факти з кола тих відомостей, які можуть знадобитися. Як зацікавити дітей? Допоможуть різноманітні нестандартні форми подання матеріалу і створення нових вражень, наприклад, командний квест.

Не забувайте, що люди по-різному сприймають інформацію, закономірно, що кожен має свій провідний канал її сприйняття. Якщо ви знаєте ці особливості, то зможете допомогти дитині сформувати інформаційну компетентність.

Визначаємо психотип дитини та канали отримання інформації

Відповідно до того, який канал сприйняття інформації є провідним, усіх людей можна умовно поділити на 4 групи:

• кінестетики – у цих учнів переважає оцінювання предметів на дотик. Вони люблять рухатися, тому сприйматимуть інформацію легше, роздивляючись моделі та макети, які можна потримати у долонях, обходити з різних боків;
• аудіали – ці діти мають добру пам'ять та бездоганний слух, люблять сперечатися та дискутувати, добре сприймають аудіокниги та звукове супроводження матеріалу;
• візуали – такі учні мають добру уяву, люблять красиве оформлення. Перевагу у сприйнятті інформації надають слайдам, карткам, магнітним дошкам чи плакатам. Цим дітям легше сприймати графіки та схеми, ніж іншим;
• логіки – це дослідники, вони обирають функціональність, намагаються розмірковувати над тією інформацією, що надійшла, та одразу застосовувати її на практиці.

Проте мозок сучасної людини все одно перевантажується – час від часу необхідне повне припинення прийому інформації. Тож слушними є поради час від часу змінювати діяльність або влаштовувати перерви під час уроків на кілька хвилин, а коли можливо, виводити дітей на прогулянки та проводити уроки на вулиці. Також корисним буде повноцінний відпочинок на вихідних, на природі та без гаджетів. Він поліпшує пам'ять, увагу та концентрацію, що дозволить згодом кращезгодом дозволяє краще обробляти інформацію. А влітку розвантажити мозок найлегше!

Матеріали статті взято за посиланням naurok.com.ua