Красива вишита сорочка з давніх-давен є ідентифікатором будь-якого українця, це наше ДНК нації. Її одягали як на свято, так і кожен день, з нею вперше знайомились зі світом.  Вишиванка  була  і  є завжди поряд, була і є ознакою вільного українського народу, великою частиною його культури та свідомості.

Але не завжди все було так гладко, коли ти можеш вільно носити вишиванку на вулиці. Був в нашій історії і період, коли вишиванку ховали від злих очей, коли публічне носіння вишиванки було злочином та причиною гонінь з боку влади. Цей час,  коли наш національний одяг зневажали, історики називають “шароварщиною”.  Але після здобуття Україною незалежності,  коли народу та країні був потрібен символ, який об’єднав нас усіх,  вишиванка постала як фенікс та отримала друге народження. Мати вишиванку в своєму гардеробі знову стало престижно та модно.

Сорочка із вишивкою стала складовою чоловіків та жінок із різних верств населення і навіть отримала своє власне свято, яке святкують в третій четвер травня.

14 років тому студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк  започаткувала  акцію «Всесвітній день вишиванки». Надихнув її до цього Ігор Житарюк, викладач цього університету,  який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття.

На перших порах однодумців флешмобу було близько десятка, але з кожним роком їх ставало все більше. Зараз це свято не тільки має всеукраїнський масштаб, в ньому активно беруть участь українці за кордоном та просто прихильники нашого національного одягу, які з радістю хваляться фото та відео контентом у соціальних мережах.

День вишиванки - це не просто свято, де ви можете похвалитися своєю вишиванкою - це свято єднання. Адже долучитися до свята просто, потрібно тільки одягнути вишиванку, і не важливо, яка погода буде у цей день, це не завадить Вам посміхатися.