21 лютого – Міжнародний день рідної мови
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. Ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Панас Мирний
Цей день був заснований у 1999 році рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою сприяння розвитку мови і культури, як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні. А підштовхнула до такого кроку сумна подія, що сталася у Бангладеші саме 21 лютого 1952 року, де загинули студенти, які відстоювали рідну мову.
Для кожного народу своя мова рідна. Кожна мисляча людина обов’язково усвідомлює, що крім батьків, вона має ще чотири корені: рідна земля, рідна історія, рідна культура, рідна мова. Кожна людина повинна знати і пам’ятати свою рідну мову, але водночас поважати ту мову, на якій землі і серед якого народу вона живе. Зберігаючи мову, ми зберігаємо власну душу, те світосприйняття і світорозуміння, що було закладене в нас природою.
Ми повинні усвідомити значущість мови як засобу самотворення і самореалізації особистості. Ставитись до рідної мови як до інтелектуальної, духовної і культурної цінності, вироблення шляхетної мовної поведінки. Свідоме, цілеспрямоване, майстерне використання мовно-виражальних засобів, мовленнєвого етикету залежно від мети й обставин спілкування дозволить кожній людині утвердитися в соціумі, добтися успіху, кар'єрного росту, поваги в колективі і родині. Саме ми, заради прийдешніх поколінь, повинні зберігати і шанувати мову, як це робили наші славні предки. Любімо свою рідну мову, бо з нею наше майбутнє і майбутнє України! |