У сучасній дидактиці є 2 види оцінювання: зовнішнє (стандартизоване) та внутрішнє (формувальне). Стандартизоване оцінювання практикується в українських навчальних закладах протягом багатьох років, тож давайте детальніше розберемося із тим, що ж таке формувальне оцінювання. 

Це аналіз прогресу учнів (1 та 2 класів), завдяки якому вчитель може якісно адаптувати освітній процес, зважаючи на особистісний розвиток дітей. Простими словами – це оцінювання, що має на меті сформувати у дитини впевненість у собі та у власних можливостях. Учителі за новою моделлю оцінювання мають акцентувати увагу не на помилках, а на сильних сторонах своїх вихованців. 

УВАГА! У 2018 та 2019 роках у Міністерстві освіти і науки України запровадили нову модель оцінювання молодших учнів у школах – формувальну. Деталі ви можете побачити за цими посиланнями: 1 клас; 2 клас. У першому та другому класі оцінювання – описове (формувальне), а в третьому класі з'являються бали (стандартизоване оцінювання).

Існують такі переваги формувального оцінювання:

1. Активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.
   Примітка. Для організації самоконтролю молодших школярів можна використовувати креативно оформлені листки самооцінювання.
2. Постійне спостереження за динамікою розвитку дитини й адаптація освітнього процесу до здібностей учня.
3. Стимулювання у дітей бажання вчитися та прагнення досягти високих результатів.
4. Внутрішнє (формувальне) оцінювання насамперед передбачає оцінку процесу, а не досягнень.
5. Центрованість на учневі, а головна мета – покращення та розвиток когнітивних здібностей дитини (ідентифікація, де необхідне покращення).
6. Допомагає учням вчитися одне в одного.

Як оцінювати молодших школярів за новою моделлю?

Протягом навчального року вчителі мають заповнювати індивідуальні картки навчального поступу учнів, щоби фіксувати прогрес (приклад картки за цим посиланням, але ви можете додати і свої характеристики). 

Наприкінці кожного року педагоги проводять підсумкове оцінювання навчальних досягнень учнів: вони визначаються на основі педагогічних спостережень за учнями, результатів тематичних оцінювань та аналізу учнівських портфоліо. 

Далі потрібно зафіксувати результати у Класному журналі та свідоцтві досягнень (приклад див. за посиланням вище). Педагоги заповнюють свідотства досягнень двічі на рік: у жовтні (1 частина) та у травні (2 частина). 

У першій частині свідоцтва педагоги оцінюють соціальні та робочі компетентності дитини (активність під час занять, самостійність у роботі, доброзичливе ставлення до інших, спосіб вирішення конфліктів, допитливість). 

У другій частині документу вчителі оцінюють компетентності дитини з кожної навчальної дисципліни. Педагог не має писати негативну оцінку досягнень учня, а натомість акцентує увагу на моделі поведінки дитини та особливостях процесу навчання.

В обох частинах свідоцтва компетентності поділяються на чотири рівні: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результатів за допомогою вчителя», «потребує значної уваги та допомоги». У свідоцтві не має бути пункту «низький рівень». Замість нього вчитель позначає четвертий рівень, маючи на увазі, що учень може покращити свої результати. 

За матеріалами освітнього проекту НаУрок