З 2018 року в Україні розпочалася активна реалізація освітньої реформи. Процес впровадження докорінних змін складний і потребує багато часу: реформа розрахована на 10 років.

Але певні проміжні результати можна виміряти вже зараз. Такі оцінювання приносять неабияку користь: адже за потреби можна швидко оцінити ситуацію та оперативно впровадити необхідні зміни.

Хто такий «учень НУШ»

Філософія Нової української школи передбачає дещо інший підхід до освіти: комплексний, інтегрований, направлений на розвиток особистості. Школярі не вивчають окремо взяті предмети, а опановують знання й практичні вміння — переважно через проєктну діяльність. Також вони вчаться спілкуватися, висловлювати свої почуття, бути уважним до інших тощо.

Чого бояться батьки першокласників НУШ

І деякі батьки, і частина педагогів висловлюють своє занепокоєння зміною формату освіти. Адже навчання в молодших класах зараз відбувається переважно в форматі гри. А через відсутність домашніх завдань батьки, які звикли до традиційного навчання, взагалі тепер не можуть контролювати свого маленького школярика. Тож і побоюються: чи зможе дитина здобути в школі ґрунтовні знання, чи вистачить їх, щоб скласти тести й вступити до вишу, і чи не перетворилося навчання на гру?

Як оцінювати результати нововведень НУШ

Щоб прояснити ці моменти, Міністерство освіти і науки проводитиме дослідження компетентностей учнів третіх класів. У вибірку ввійшло 150 шкіл. А оцінку здійснюватимуть на місцях експерти, що пройшли спеціальну практику.

В дослідженні братимуть участь як третьокласники НУШ, так і ті, хто ще навчається за старими стандартами — для порівняння.

Також враховуватимуть думку вчителів, батьків і керівників навчальних закладів, щоб охопити ситуацію всебічно.

Що таке компетенції НУШ

Як ви, мабуть, уже знаєте, у Новій українській школі учні набувають компетенцій, а не вивчають предмети.

До компетенцій, якими кожен учень повинен володіти до завершення шкільного навчання, відносяться:

• - Вільне володіння державною мовою (і рідною — у разі, якщо вона відрізняється від державної). Сюди можна включити любов до читання, вміння вільно висловлювати свою думку, усвідомлювати роль української мови для культурного самовираження.
•  
• - Здатність спілкуватися іноземними мовами (можливість спілкуватися у різних життєвих ситуаціях, набуття навичок міжкультурного спілкування).
•  
• - Компетентність у галузі математики: усвідомлення ролі математики в повсякденному житті кожної людини, вміння моделювати ситуації з застосуванням математичних вимірювань.
•  
• - Компетентність у галузі природничих наук, техніки й технологій: заохочення допитливості та дослідницьких якостей, пошук нових ідей, проведення досліджень і в групі, і самостійно.
•  
• - Екологічна компетентність — розуміння важливості збереження природи та раціонального використання природних ресурсів.
•  
• - Інформаційно-комунікаційна компетентність: вивчення основ цифрової грамотності, етичного використання інформації тощо.
•  
• - Громадянські та соціальні компетентності: глибоке розуміння рівності, справедливості, прав людини, активна участь у житті суспільства, вміння діяти в різних ситуаціях, уникати дискримінації, прихильність до здорового способу життя.
•  
• - Культурна компетентність — розвиток творчих здібностей, знайомство з усіма різновидами творчості й формами мистецтва.
•  
• - Інноваційність — формування комплексного підходу, відкритості до нового, ініціювання змін.
•  
• - Здатність навчатися протягом усього життя: формування навичок самоорганізації, визначення власних цілей і способів їх досягнення.
•  
• - Підприємливість і фінансова грамотність: уміння самостійно приймати рішення та брати на себе відповідальність за їх наслідки, ініціативність.

Експерти оцінюватимуть, наскільки в учнів сформовані ці компетенції та як добре вони володіють навичками міжособистісного спілкування.

Наслідки перевірки МОНУ для українських шкіл

Показовим є факт, що деякі школи з вибірки не надали письмової згоди на проведення оцінювання.

Дуже важливо розуміти, що перевірка проводиться з метою покращення та своєчасного виявлення недоліків у процесі реформування. А зовсім не для того, щоб засуджувати вчителів чи критикувати недостатній рівень підготовки школи.

Більше того, ніякого впливу на рейтинг шкіл результат перевірки не матиме, навіть якщо виявиться незадовільним. Дослідження повністю конфіденційне. Не будуть порівнювати також рівень підготовки окремих учнів чи пілотних класів: тільки загальні результати всіх класів НУШ зі звичайними школами.

Подібні оцінювання заплановано проводити щороку — щоб оперативно відслідковувати динаміку та вносити зміни.

Ставлення українців до НУШ

Проведені опитування свідчать: більшість українців (87,6%) знають про реформу освіти. Це свідчить про актуальність проблеми та те, що ці зміни вже давно були необхідні.

67% батьків оцінили рівень задоволення своїх дітей навчанням вищими балами: «5» і «4». І лише трохи більше 4% батьків вважають, що їхнім дітям нецікаво ходити до школи. Це свідчить, що реформування освіти в Україні вже має в цілому позитивний вплив на зацікавленість школярів наукою.

Але в той же час, майже третина батьків вважає, що школярі НУШ отримують недостатній рівень знань. Тож у міністерства ще залишилось багато важливих справ, щоб зробити освітню реформу дійсно корисною українському суспільству.

За матеріалами