Подаруй мені, мамо, хустину Із червоним, як мак, бережком. Залишаюся в ній, як дитина, Як калина під білим сніжком!!!
Кожна нація, кожен народ, мають свої традиції, звичаї, обряди та свята, становлення яких відбуваються протягом багатьох століть.
Хустка – це життя… Вона пам’ять роду, його святиня. Хустка - це оберіг жінки, бо оберігає її від усього злого. Хустка здавна відігравала магічну роль. Без минулого немає майбутнього. Ми – українці – маємо пам’ятати нашу історію, звичаї, берегти їх і шанувати. І нехай хустка, як оберіг, зігріває наші душі й живе вічно, як наша невмируща Україна.
Добрі традиції не повинні зникати, тому працівники закладів освіти та здобувачі освіти бережуть їх та передають наступним поколінням. Адже це необхідно робити для того, щоб навчити поважати і шанувати пам’ять предків; виховати шанобливе ставлення до свого коріння; розвинути інтерес до української народної спадщини, до витоків народної культури.
